Алкобаса

Алкобаса - місто в районі Лейрія, знамените своїм монастирем, через який щорічно сюди приїжджають тисячі туристів. Місто знаходиться в долині двох річок - Alcoa і Baca, так що походження назви міста цілком очевидно.

Тут жили римляни і араби. Афонсу Енрікес пожертвував монахам-цистерціанцям 8 квітня 1153 року землі Алкобаса з умовою їх освоювати, з цього моменту починається розквіт міста і збільшення земель з кожним царюванням аж до Фернандо I. Ченці Алкобаса, крім релігійної і культурної діяльності, з 1269 року викладали не тільки гуманітарні науки, логіку і теологію, вони розробили цілу систему сільськогосподарських нововведень, яку і поширювали по інших монастирях. За допомогою цієї нової системи вони освоювали нові землі під посіви, організовували ферми, практично створюючи з нуля сільськогосподарський регіон, який до цих пір залишається одним з найпродуктивніших в Португалії. Під управлінням монастиря знаходилися 14 навколишніх сіл.

У 1755 році через великий землетрус Алкобаса був зруйнований. Маркіз Помбала відновив місто після цієї трагедії. У XIX столітті від 14 монастирських сіл залишилися тільки Алкобаса і Назаре, інші вимерли. Тільки в 1995 році Алкобаса отримав статус міста.

Звичайно, головна визначна пам'ятка Алкобаса - Монастир святої Марії, але містечко саме по собі дуже колоритне. Монастир Санта-Марія де Алкобаса був одним з найбагатших і найпрестижніших монастирів в середньовічній Європі. Заснований першим португальським королем Афонсу Енрікесом, він був першою готичною будівлею, а монастирський храм і до цього дня залишається найбільшим в країні. За «розмір, чистоту архітектурного стилю, красу матеріалів і ретельність, з якою він був побудований, що зробила його шедевром цистерціанського готичного мистецтва» Алкобаса внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і названий одним з семи чудес Португалії.